агнець

агнець
-нця, ч., книжн., заст.
Ягня, ягнятко. || перен., ірон. Про покірливу, лагідну, сумирну людину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "агнець" в других словарях:

  • Агнець — і Агнець євхаристійний, Агнець літургійний Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора …   Словник церковно-обрядової термінології

  • агнець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • євхаристійний Агнець — див. Агнець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • літургійний Агнець — див. Агнець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • агньць — АГНЬЦ|Ь (142), А с. 1.Ягненок: ѡвъ бо прободениѥ въ ребра приѩтъ. ѡвъ же ѩко агньць заколенъ бысть Стих 1156 1163, 73; по ветхоумоу законоу жертвоу собѣ створилъ ѥсть. ѡнѣхъ агньць закалаѥмыхъ въ поустыни на паскоу б҃ви. КН 1280, 604б; ѥго же… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • казати — казать (2) ● Путь (слѣдъ) казати (см. также: путь). а) Указывать дорогу: Игореви князю богъ путь кажетъ изъ земли Половецкои на землю Рускую, къ отню злату столу. 39 40. Дятлове тектомъ путь …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • безгласьныи — (15) пр. 1.Лишенный способности говорить, не обладающий даром речи; немой: и толико мълчаниѥ имѩше ˫ако не знающимъ ѥго. мнѩхоуть и безгласна соуща. ПрЛ XIII, 113а; неразумныи безумныи. и безъгласныи и бесловесныи. и не вѣмъ что реку. (ἐγὼ... ὁ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • беззълобьныи — (19) пр. То же, что беззълобивыи: моиси˫а... кротъка зѣло. нъ ѡбрѣтаемъ его многажьды. на лю(д) гнѣвающасѩ і прѣтѩща велми. тако же и дв҃да безлобнаго. КР 1284, 349г; і боуди в пѣнии своѥмь. безлобенъ крото(к) Псалт 1296, 337 об. (запись); бѣаше… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бисьръ — БИСЬР|Ъ (56), А с. Жемчужина, жемчуг; изделие из жемчуга, украшение: дражьша бо бисьр соуть ст҃а˫а словеса. Изб 1076, 15; блоудьница... мимо идѩше... оукрашена камениѥмь драгымь. и бисъромь и златомь. ПрЛ XIII, 44б; толика твоѥ˫а [Христа] мл(с)ти …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • богооубиица — БОГООУБИИЦ|А (5*), Ѣ ( А) с. Богоубийца, убийца Христа: не тѣста же прѣсна б҃гооубиець. б҃ие естьство. КР 1284, 263в; в онь же и агнець ѡ(т) июдѣи жре(щ)сѩ. хотѩше же пасха ѡ(т) б҃ооубиець вь днь пѩтокъ. Там же, 265г; источи кровь и водоу. два… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»